11 клас

Карантин

Опрацювати теми: «Провідні тенденції художньої літератури другої половини ХХ

 століття, біографію Е. Хемінгуейя. Прочитати повість-притчу «Старий і море».

https://www.youtube.com/watch?v=Z-Obuk7EZCQ&list=LLSqGgaYxZhyNQyPheFOmUHg&index=2&t=125s

https://www.1000z.com.ua/multimedijni-prezentatsiyi/rozdil-6-e-m-gemingvej/

https://www.1000z.com.ua/ekspers-uroki/ekspres-urok-16/

Виконати тестові завдання

Тести за повістю Хемінгуея «Старий і море»

І. Закритого  типу (8 х 0,5 = 4б.) Обери правильну відповідь

1. Історія Сантьяго побудована як:

а) безпосередня розповідь про подію, опис дії;	в) спогади рибалки про двобій з рибою, акулами;
б) перебіг думок і переживань героя, показ дії;	г) сновидіння головного героя.

2.                  Хлопчик доводиться старому:

а) сином;	в) онуком;
б) небожем;	г) другом.

3.                  Старого називають чемпіоном, бо він:

а) переміг у перетисканні рук;	в) виграв перегони човнів і яхт;
б) впіймав найбільшу рибу;	г) дуже любив бейсбол.

4.                  Знайди помилкове твердження «Образ левів» зі сну старого можна витлумачити як символ:

а) хижаків, що переслідують людину;	в) могутності, нескореності людини;
б) найкращих хвилин людського життя;	г) юності, життєвих сил людини.

5.                  У повісті «Старий і море» Хемінгуей змальовує людину:

а) Безмежно самотньою, беззахисною в чужому світі;	в) всемогутнім володарем природи і світу;
б) слабкою і непереможною водночас, частиною Всесвіту;	г) одинаком, який страждає від того.

6.                  Хемінгуей робить висновок, що сутність людського життя полягає у:

а) примиренні з дійсністю;	в) підкоренні природи людині;
б) боротьбі з труднощами;	г) підборі друзів.

7.                  Події в повісті Ернеста Хемінгуея «Старий і море» відбуваються:

а) у штаті Флорида в США;	в) у штаті Каліфорнія в США;
б) на Кубі;	г) на острові без імені.

8.                  Риба, яку вполював старий Сантьяго (за повістю Хемінгуея «Старий і море»):

а) баракуда;	в) риба-меч;
б) марлін;	г) акула.

ІІ.  Відкритого  типу (4 х 1 = 4 б.)   Допиши правильну відповідь

1. Хемінгуей дебютував у літературі збіркою ________________________________.
2. До теми «втраченої генерації» Хемінгуей вперше звернувся у творі _____________________________________________________________________.
3. Провідний принцип творчості Хемінгуея  _________________________________

_____________________________________________________________________.

4.                  Хемінгуей працював  __________________________________________________.

ІІІ. На послідовність (3 × 1 = 3 б.)  Установи послідовність

1. Подій, про які йдеться у повісті:

а) старий чуйно вловлює, що відбувається в глибині. Один із прутів здригнувся;	д) старий втомився, він міцно стискає мотузку, перекинуту через плече;
б) Манолін наловив сардин старому;	є) проходить година перш ніж показується перша акула;
в) старий намагається підтягнути линва, але в нього нічого не виходить;	ж) за кормою його човну здіймався величезний хвіст риби. Від неї залишився лише скелет;
г) риба починає тягнути не так потужно, вона явно ослабла;	з) рано вранці старий відправляється на рибалку;

2.                  Етапів підкорення величезної риби:

а)  «Рибина показалася з води на всю свою довжину, а тоді знов пірнула…»;	д)  «А пливе вона тепер куди повільніше»;
б) «Одного разу рибина так рвонула жилку, що він повалився долілиць і поранив щоку під оком»;	є) «Старий  заніс гарпун так високо, як міг, і скільки було сили угородив його в бік рибини…»;
в) «Цілу ніч рибина пливла так само неухильно, нікуди не збочуючи…»;	ж) «З нахилу жилки над водою старий не міг помітити, що рибина починає кружляти»;
г) «Рибина поволі віддалялася, і старий не міг підтягти її ані на дюйм»;	з) «Він прив'язав рибину до носа, до корми й до середньої лавки»;

3.                  Появи творів Ернеста Хемінгуея:

а) «Прощавай, зброє»;	г) «По кому подзвін»;
б) «Свято, яке завжди з тобою»;	д) «Старий і море»;
в) «Фієста»;

ІV. Ситуативний (1 × 1 = 1 б.)  Знайди вихід із запропонованої ситуації

     1.  Під час визначення особливостей манери та стилю Ернеста Хемінгуея учні пропонували різні версії. Яка з них, на твою думку, є вірною:

           а) у своїй творчості Е. Хемінгуей спирався на принцип відтворення «правди фактів» та правди почуттів»;

б) письменник широко використовував фантастичні елементи;

в) Хемінгуей у гротескно-сатиричних тонах змальовував сучасну дійсність;

г) проза Е. Хемінгуея дотична до соцреалізму;

Занеси відповіді до таблички та надай для перевірки вчителеві!*

І. Закритого типу	ІІ. Відкритого типу	ІІІ. На послідовність	ІV. Ситуативні
1 –	1.	1 –	1 –
2 –	2.	2 –
3 –	3.	3 –
4 –	4.
5 –
6 –
7 –
8 –

Тема:Габріель Гарсіа Маркес "Стариган із крилами"

1. Ознайомитися з біографією Г.Г.Маркеса
https://www.youtube.com/watch?v=La5IwOMiY28

2. Переглянути буктрейлер до твору Габріель Гарсіа Маркеса "Стариган із крилами"

https://www.youtube.com/watch?v=4icMZKMFoRc

3.Домашнє завдання. Вивчити біографію Г.Г. Маркеса, прочитати твір "Стариган із крилами", відповісти на тести в зошит. https://vseosvita.ua/library/testi-do-tvoru-gabriela-garsia-markesa-starigan-iz-krilami-99647.html

Тема. Провідні тенденції в драматургії другої половини XX ст.
Формування «театру абсурду» як явища театрального авангарду в
1950-1960-х рр.,
Його провідні ознаки. Огляд здобутків митців. Жанрові новації.

1.Опрацювати матеріали підручника на стор. 160-162

https://pidruchnyk.com.ua/1256-zarubizhna-literatura-11-klas-nikolenko.html

2. Словникова робота( записати у зошит)

Гротеск - (grottesco, іт. - grota – печера, грот ) - дещо вичурне, те ,що

виходить за звичні рамки; зображення людей та предметів у фантастичному

перебільшенні, потворно-комічному вигляді в мистецтві, літературі.

Абсурд (від латинського «недоречний», «безглуздий»). Абсурдисти

вважають головним атрибутом дійсності порушення причинних зв’язків,

дегуманізацію людини та втрату нею моральної опори. Поняття «абсурд»

прийшло з філософії екзистенціалізму (Альбер Камю, Жан Поль Сартр).

«Театр абсурду» - термін, який позначає сукупність явищ драматургії

авангардизму та театру 40-50-х років ХХ століття (Семюель Беккет

«Чекаючи на Годо», Єжен Йонеско «Лиса співачка»).

Основна риса «драми абсурду» - гротескно-комічна демонстрація

алогічності, ірраціональності, безглуздості форм буття (мовних також),

трагічності людського існування, хисткості всіх життєвих цінностей.

Термін «театр абсурду» був уведений відомим англійським

літературознавцем Мартіном Ессліном у його праці «Театр абсурду» (1961).

Історико-культурними передумовами появи «театру абсурду» стала

стаття французького критика П’єра де Буадеффа «Що сталося з нашою

літературою?»

3.Переглянути презентацію «Театр абсурду»

https://www.youtube.com/watch?v=vSgfoQykb_A

4.Опрацювати таблицю «Спільне та відмінне у творчості драматургів

«театру абсурду» за підручником с.146

https://fliphtml5.com/ikhq/ljvx/basic/146

5.Є. Йонеско - найяскравіший представник абсурдистської драми.

Переглянути презентацію

https://www.youtube.com/watch?v=SYkDD6YsZBM

Записати у зошит:

-Найважливіші ознаки театру Ежена Йонеско: руйнація звичної логіки дії,

відсутність характерів, абсурдність діалогів, гра слів, широке використання

гротеску.

-Зображення духовної та інтелектуальної спустошеності сучасного

суспільства – провідна тема його п’єс.

6. Робота з текстом Е. Йонеско «Носороги»

Переглянути:

https://www.youtube.com/watch?v=F8Db93GDBJA

- Визначте проблематику п’єси.

- У перетворенні якого героя на носорога Є. Йонеско розкрив динаміку

росту «внутрішнього чудовиська» , його остаточну перемогу над

цивілізованою і гуманною особистістю? Відповідь проілюструйте текстом

п’єси.

- Хто з героїв п’єси протистоїть натовпу і що допомагає йому зберегти

людську сутність? Думки обґрунтуйте текстом .

Висновок:

Є. Йонеско «Носороги»

«оносорожування» – зло, узагальнення

розмаїтих форм омасовлення, сутність

процесу колективних мутацій -

остаточна перемога над цивілізованою

гуманною частиною особистості.

Вистояти може людина, свідомість якої

не спотворена стереотипами.

7.Тести

https://naurok.com.ua/test/literatura-polovini-xx---pochatku-xxi-stolittya-formuvannya-teatru-

absurdu-yak-yavischa-teatralnogo-avangardu-v-1950-1960-h-rokiv-yogo-providni-oznaki-98027.html

Тема:Постмодернізм- одне із найяскравіших літературних явищ останніх десятилітьХХ- початку ХХІ ст.
1.Перегляньте експрес- урок https://www.1000z.com.ua/ekspers-uroki/ekspres-urok-19/
2.Ознайомтеся з матеріалом https://dovidka.biz.ua/oznaki-postmodernizmu/
3.Опрацювати матеріали підручника 11-А стор.163-170, 11-Б стор.182-188.
4.Виконати тести https://naurok.com.ua/test/postmodernizm-240356.html
5.Відповіді надіслати на Вайбер 098 28 69 220.Також чекаю на тести з теми:" Провідні тенденції в драматургії другої половини XX ст.
Формування «театру абсурду» як явища театрального авангарду в
1950-1960-х рр.,
Його провідні ознаки. Огляд здобутків митців. Жанрові новації."  Завдання виконати до 29.04.20.

Тема. Милорад Павич. Короткі відомості про митця. Утілення в оповіданні«Скляний равлик» рис постмодернізму.Хід роботи

I.Відомості про М. Павича
1. Опрацювати:
- за підручником стор.171-11-А, стор.189-11-Б
https://www.slideshare.net/pidruchnyk111/1-
167980445?ref=https://pidruchnyk.com.ua/1256-zarubizhna-literatura-11-klas-
nikolenko.html
-матеріли на сайті УкрЛіб
https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4319
2.Переглянути презентацію «Біографія М. Павича»
https://www.youtube.com/watch?v=fl2fMNafXao
II. Знайомство зі змістом оповідання «Скляний равлик» ( обери
зручний для
тебе варіант сприйняття тексту):
-читаємо зміст твору( «Зарубіжна література». Хрестоматія)
https://www.1000z.com.ua/wp-content/uploads/2019/02/restomatya-
11_restomatya-11.pdf
-слухаємо аудіо-текст 24. Переклад Оксани Микитенко( читає Г.
Кудряшов)
https://www.1000z.com.ua/audiohrestomatiya/milorad-pavich-sklyanij-ravlik-
pereklad-oksani-mikitenko/
III.Робота з текстом
1.Переглянути експрес-урок 20. М. Павич «Скляний равлик»
https://www.1000z.com.ua/ekspers-uroki/ekspres-urok-20/
2.Опрацювати за підручником стор.172-175-11-А, стор.191-11-
https://pidruchnyk.com.ua/1256-zarubizhna-literatura-11-klas-nikolenko.html
3.Опрацювати матеріал презентації « Скляний равлик»
https://sway.office.com/IAEtyjCCkJasbF24
4.Скласти літературний паспорт твору. Записати у зошит

Рік написання:
Жанр:
Літературний рід:
Тема:
Ідея:
Проблематика:
Головні герої:
Підзаголовок:
Відомості, які допоможуть виконати завдання:
https://dovidka.biz.ua/mylorad-pavych-sklianyi-ravlyk-analiz/
5. Визначити композицію твору « Скляний равлик». Записати у зошит.
Перше перехрестя:-« Панна Хатчепсут»;- «Пан Давид Сенмут, архітектор»;-
«Дочка, яка могла зватися Ніферуре».
Друге перехрестя:-«Декоративна свічка»;- «Запальничка».
Експозиція-
Зав’язка-
Розвиток дії-
Кульмінація-
Розв’язка-
6.Образ равлика.
У середньовічній Європі равлики були уособленням гріха і лінощів, бо
народжені з бруду і ним же й живляться. Але пізніше, під час Ренесансу,
вони стали символізувати скромність, а те, що виноградні равлики
закриваються в своїй раковині вапняною кришкою і ламають її з приходом
весни або після посухи, знову виходячи на світло, зробило їх істотами,
які втілюють відродження Христа. Девіз герба герцогів Гонзага «Все своє
ношу з собою» символізує равлик і його раковинка. Равликам ще
приписували магічні й лікувальні властивості, вони були частиною побутової
магії і забобонів, а також джерелом натхнення для поетів.
Важливу роль в оповіданні відіграє художня деталь - скляний равлик -
метафора людини: вона ізольована, замкнута, як равлик у мушлі, і разом із
тим дуже вразлива, їй легко зашкодити, як склу. Але скляний равлик — це
свічка, яка горить, тобто віддає себе іншим.
7.Визначити ознаки постмодернізму в оповіданні. Записати у зошит.


8.Перевіряємо свої знання.
Інтерактивна вправа «Перший мільйон». «Милорад Павич»
https://learningapps.org/3469479

Тести. М. Павич «Скляний равлик»

https://naurok.com.ua/test/milorad-pavich-sklyaniy-ravlik-90523.html
V.Д/З. Підручник: стор.175 пит.1,2,4,6(усно). Поясніть назву оповідання
«Скляний равлик» («Передсвяткова історія») Відповіді чекаю Вайбер 098 28 69 220.

Тема: Таїр Халілов – сучасний український кримськотатарський письменник. «До останнього подиху»

Завдання:

1.Переглянути презентацію

https://www.youtube.com/watch?v=u1pL4uOi3pc

2.  Трагічні сторінки історії кримськотатарського народу

З доповідної записки Л. Берії 10 травня 1944 р.: «З огляду на зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу й небажання подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу, НКВС СРСР вносить на Ваш розгляд проект рішення Державного комітету оборони про виселення всіх татар з території Криму». За рішенням Державного комітету оборони СРСР під час спецоперації НКВС 18-20 травня 1944 р. з Криму до Середньої Азії, Сибіру й Уралу були депортовані всі кримські татари, за офіційними відомостями — 194 111 осіб

Депортація татар набула масштабів загальноукраїнської трагедії. В Україні 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Світ дізнався про долю цілого народу, його національну культуру, адже нині на літературній ниві працюють яскраві представники кримськотатарського народу - поети Шакір Селім, Юнус Кандим, Певат Зети, Сейран Сулейман, Майє Сафет, прозаїки Таїр Халілов, Ервіна Умерова, Гульнара Усеїнова, Шевкета Рамазанова, Лейла Алядінова, Юсуф Болат, Рустем Муедин, Еміль Аміт та ін. Художні твори виходять у літературному журналі «їлдиз». Запроваджено премії за твори, написані кримськотатарською мовою - імені І. Гаспринського та Ешрефа Шем’ї-заде, а також Міжнародну премію імені Бекира Чобан-заде, проводять літературні виставки та конкурси, зокрема літературний конкурс імені Ахмеда Іхсана Киримли.

3. Автобіографія Таїра Халілова

Я, Таїр Халілов, кримський татарин, народився 6 вересня 1940 р. в селі Карабай (нині Відродження) Старо-Кримського району Кримської АРСР.

На момент депортації сім’я складалася із 7 осіб: мати Фатіме Халілова (1893 р. н.), батько Бекир Халілов (1892 р. н.), сестра Аміде Халілова (1927 р. н.), брат Емірсале Халілов (1930 р. н.), брат Халіт Халілов (1934 р. н.), брат Джемал Халілов (1936 р. н.).

18 травня 1944 р. двоє солдатів з автоматами й офіцер, який супроводжував їх, зі складу військ НКВД о 4 годині ранку увірвалися в будинок. Офіцер коротко зачитав постанову про виселення і дав на збори 15 хвилин. Батько та мати, розгубившись, ледь встигли нас одягнути та взути. Фактично з собою нічого не встигли, та й не дали нам, взяти. Батько захотів прихопити з собою сепаратор, за тодішніми мірками - велике багатство, але йому заборонили. Батько був відомим фахівцем з тютюнництва й двічі побував на ВДНГ в Москві, звідти він і привіз цей сепаратор, єдиний у селі. Все село ходило до нас сепарувати своє молоко. Окрім сепаратора, в господарстві тримали дійну корову, теля, бичка, 5-6 баранів і курей. Але, найголовніше, за словами батька, він не встиг забрати заховані у схованці під підвіконням сімейні реліквії та цінності: золоті дукати, прикраси та гроші. Звичайно, все це багатство безслідно зникло. Батько ще мав намір випустити корову з хліва, але отримав удар прикладом.

Усіх жителів села зібрали у хліві. Там в оточенні озброєних солдатів протримали до обіду. Всі думали, що поведуть на розстріл. Але звідкись понаїхали американські студебекери, радянські ЗІСи та полуторки. Всіх повантажили на машини, під конвоєм привезли на залізничну станцію Іслам-Терек (нині Кіровське) і буквально заштовхали до смердючих товарних, так званих «телячих» вагонів.

Чи треба говорити про той жах, шокове потрясіння і крики, якими супроводжувався цей «важливий державний захід»?..

Дорога тривала майже місяць, в ешелоні, як і в місцях насильницького поселення, люди вмирали від голоду, хвороб, від нестерпних душевних мук і від нещасних випадків.

Людей упродовж місяця у страшних антисанітарних умовах морили голодом (під час перевезення 2-3 рази давали «юшку» з протухлої риби) і цілеспрямовано тримали в обмеженому просторі вагонів - фактично в тюрмах на колесах. Повністю виснажених, брудних, хворих і завошивлених людей прирікали потім на неминучу голодну й мученицьку смерть уже в місцях спецпоселення. Вони заздалегідь до дрібниць продумали, як непомітно ліквідувати цілий народ, щоб забрати його землю. Ні, вони не вбивали нас у газових камерах, але придумали більш витончений спосіб знищення: телячі вагони й спецпоселення, де вбивали повільно, але напевно.

Нашу сім’ю поселили в Макаріївському районі Костромської області, в лісовій глушині, куди колись Іван Сусанін завів поляків... У прямому й переносному сенсі. Поселили в почорнілих дерев’яних бараках, що кишіли клопами й тарганами і в яких до нас жили зеки. Але ув’язнених як-не-як годували, а нас - ні. Працездатних юнаків і дівчат, практично підлітків, погнали на лісоповал, тому що чоловіки воювали на фронтах. А молодь, влаштовуючи на неї облави, як на звірів, виловлюючи і так само загнавши в товарняки, відвезли в рабство до свого фатерланду німецькі окупанти.

Лютував тиф. Виснажені від голоду та хвороб, від лютих морозів, туги за Батьківщиною, кинуті напризволяще владою, люди вмирали сім’ями. Старша сестра, її чоловік та їхній трирічний син померли від туберкульозу. Через рік від тифу померла наша мати. Батько в розпачі «втік» до Узбекистану в пошуках виходу, там його зловили, за «втечу» і за порушення комендантського режиму дали 20 років таборів. 

Залишившись без батьків, ми були приречені, але нас, хоч як це парадоксально звучить, врятувала та сама «милосердна» радянська держава: нас відіслали до дитячого будинку й зберегли нам життя. Я виріс у дитячому будинку вже в Узбекистані. Яким треба бути єзуїтом, щоб, позбавивши Батьківщини, убивши батьків, уцілілих дітей взяти під свою опіку! Що може бути жахливішим! У дитячому будинку щовечора на лінійці ми дружно співали: «За детство счастливое наше спасибо, родная страна!». 

Закінчив середню школу російською мовою. Відслужив у армії і вступив до Ташкентського с/г інституту. У 1969 р., закінчивши інститут і відпрацювавши два роки в садвинрадгоспі «Ахангаран-2» Ташкентської області, з дипломом на руках за фахом «вчений-агроном, плодоовочівник-виноградар» у 1971 р. приїхав до Криму. У Сімферополі в Садвинтресті зустріли мало не з розпростертими обіймами. Мабуть, спочатку прийняли за узбека чи азербайджанця. Але як тільки начальник відділу кадрів взяв у руки мій «вовчий» паспорт, в нього очі полізли на лоба.

- Ви, виявляється, кримський татарин... - вирвалося у нього.

- Ну і що, що я кримський татарин? - відреагував я. - Я ж не кажу, що ви - єврей.

- Поговори у мене, - насупив він брови й зателефонував до міліції.

Начальник міліції без будь-яких натяків запитав:

- Навіщо приїхав до Криму?

- Я тут народився. Я агроном, приїхав сади розводити, - відповів я.

- Я тобі покажу, як сади розводити! Добу даю, щоб залишив Крим, - пригрозив він.

Потім ще були спроби повернутися на Батьківщину, і кожного разу мене завертали назад лише тому, що я - кримський татарин. 

До Криму повернувся у травні 1990 року. Жив у Совєтському (Ічкінському) районі, в селі Пушкіне.

Халілов Таїр Бекирович, член Спілки письменників України.

І ще. Старший брат Ільяс Бекиров (прізвище за іменем батька) до війни служив у м. Балаклія Харківської області, звідти пішов на фронт і не повернувся.

4. Особливості твору 

   Таїр Халілов порушує традиційні для кримськотатарського письменства теми: осмислення трагедії 1944 р., мрії про повернення примусово виселеного народу на історичну батьківщину та ін. Водночас він широко використовує художні прийоми західноєвропейської літератури. Письменник досліджує «пограничні стани» людського буття, що наближує його творчість до філософії екзистенціалізму. Наприклад, у повісті «До останнього подиху» художньо відтворено один день із життя старого тяжкохворого чоловіка. 

Сюжет повісті — це спогади самотнього, прикутого до ліжка старого Бекира.   Сюжетну канву твору побудовано навколо його спроб дістатися до дверей, у які хтось дзвонить. Старий повзе, потерпаючи від страшних фізичних мук, раз по раз непритомніючи, щоб відчиняти ті двері.   А в його пам’яті калейдоскопічно пролітає все життя. Спочатку дитинство на березі Чорного моря, перше кохання, війна.  

Усі плани зруйнувала війна. Бекир пішов на фронт Другої світової й став захисником батьківщини. Лихоліття війни відшуміли, герой-визволитель, капітан Червоної армії повернувся на рідну землю, але на нього тут ніхто не чекав. В 1944 р. родину Бекира, відповідно до рішення радянської влади, депортовано до Середньої Азії. Душевне напруження ятрить рани пам'яті, крізь які просочується історія вигнання кримськотатарського народу, поневіряння на чужині. Оповідь набуває особливо пронизливого й щемкого характеру, відчувається, що це історія самого письменника, історія його народу. Тоді татар рятували тільки солідарність, милосердя та взаємодопомога, але водночас процвітали наклепи й доноси. Невчасний жарт у товаристві приятеля про вуса вождя коштував Бекирові свободи. Виснажений голодом і нелюдськими умовами в камері підземної в'язниці, герой не зламався, не втратив людської гідності, проте слідчий за допомогою хитрощів та обману змусив підписати зізнання, а отже, і смертний вирок, який невідомо з яких причин був замінений таборами на Колимі. 

Т. Халілов майстерно відтворив контраст темної руйнівної стихії зла й найкращих людських почуттів. Після звільнення герой влаштувався в геологічну експедицію. Виконуючи завдання експедиції, він випадково зустрічає свою наречену, на долю якої випало не менше поневірянь, аніж на його: вона потрапила до німців під час облави, а потім після війни, як «добровольцю та помічнику» фашистської

Німеччини, їй довелося пройти всі кола пекла сталінських концтаборів. Любов і жертовність відкривають Бекирові й Еміне справжній сенс життя, дають можливість пізнати щастя, навіть незважаючи на страждання та жорстокі випробовування, які довелося витримати. З особливою ніжністю й трепетом Бекир згадує сина: «На порозі свого небуття я чітко зрозумів, що весь сенс мого життя зводиться до твого народження, хлопчику мій. Я відчував, що доки ти є, я не помру. Буду жити й тоді, коли зникну, перетворюся на прах, тому що моє продовження — у тобі. І тому, хлопчику мій, до останнього подиху буде боліти моє серце за тебе...» Зустріч з дорослим сином для старого нині стає найбільшим бажанням. Тяжкими були короткі відвідини Криму: до болю рідного, але вже чужого краю, оскільки домівки кримських татар посіли росіяни, котрі, «успадкувавши» чуже майно та землю, звісно, не дуже раділи поверненню справжніх господарів. До слова, так було і в Україні після Голодомору 1932-1933 рр., коли російські переселенці заселялися «на готове», до щойно спорожнілих українських хат. Особливо болісно він згадував ту несправедливість, якої зазнав через депортацію із Криму. Його, бойового капітана Радянської армії, який мужньо захищав СРСР від гітлерівців на фронтах Другої світової війни, мордували в радянських катівнях. А потім, за поширеною тоді «технологією», оголосили «ворогом народу» та «зрадником» і примусово вислали подалі від його рідного Криму. 

Сила повісті полягає, зокрема, в її узагальненому символізмі. Упродовж оповіді чимдалі ясніше просвічує думка: таку відверто-цинічну несправедливість радянський тоталітаризм учинив щодо 200-тисячного кримськотатарського народу. До речі, ім’я головного героя повісті автор майже не згадує (згадаймо такий самий прийом у «Подорожньому...» Генріха Белля), тим самим наче розширяючи символіку твору: це могло трапитися з будь-ким. І ще один прикметний факт: батька Таїра Халілова звали Бекиром...

Письменник майстерно використовує художні засоби. Так, стрижневою метафорою, яка явно і/або приховано супроводжує зображення сил зла, є образ змії. Старий пригадує той жах, який він ще дитиною пережив, коли в нього на очах змія пожерла ластів’ят у гнізді. Здавалося б, випадковий епізод, коли безпомічні й ще голі пташенята прийняли за матір гадюку, котра підповзала їх проковтнути, переростає в узагальнений символ розправи тоталітарного режиму над усім кримськотатарським народом 1944 р.: «Вони проковтнули вас!..». Ту саму метафору автор використав, зображуючи радянську катівню. Він майстерно зблизив характеристику садиста-слідчого з огидним образом плазуна-вбивці: «...Особливо старався старший слідчий на прізвисько Гюрза (таку назву має велетенська й дуже отруйна гадюка. - Авт.), з надзвичайно довгою шиєю і маленькою голівкою. Його живі зелені очиці впивалися у свою жертву...».

Однак невипадково епіграфом до свого твору Халілов обрав цитату з повісті Гемінґвея «Старий і море». Це глибоко символічно, адже обидва «старі» (Бекир і Сантьяго) жили за принципом «людину можна знищити, а здолати не можна». Тож Бекир, людина хоча й з поламаною тоталітаризмом долею, але з незламною людською гідністю, не скорився. Він чудово розумів, що справа не лише у садизмі окремо взятого слідчого Гюрзи. Значно страшнішою «гюрзою» був радянський тоталітаризм, який не лише не стримував, а й заохочував сотні тисяч катів винищувати цілі народи. Тому Бекир, навіть очікуючи розстрілу в камері приречених і ще не знаючи, що смертний вирок йому замінять каторгою та позбавленням громадянських прав (щоб не повернувся до Криму?), зовсім не розкаюється. Він до останнього подиху залишається Людиною, яку можна знищити, але не перемогти. Згадуючи фронт і бойових побратимів, Бекир знову подумки повертається до образу свого ката, схожого на змію: «А Гюрза, мабуть, не воював, ховався в тилу і душив невинних людей. Як би я хотів опинитися з ним у рукопашному бою. З яким би задоволенням я всадив у нього штик і розплющив прикладом його зміїну голову». Знову-таки, і тут все символічно: напевно, у багатьох жертв примусового виселення з Криму виникали такі думки...

Фінал твору є відкритим. Читач так і не дізнався, хто саме подзвонив у двері до старого: чи то його син, чи хтось інший. Але надія на краще є: це «яскраве світло», яке вдарило в очі немічного старого, коли він таки відчинив свої двері назустріч Майбутньому…

Символіка назви твору. Назва повісті «До останнього подиху» є смисловим центром твору. У ній відображено вічну тему пам'яті, синівської, чоловічої, батьківської любові. У ній — наскрізна ідея безмірної любові до батьківщини: «Я не Мцирі, любий хлопчику, та моя любов до землі своїх предків незнищенна, — подумки звернувся до сина. — Я страшенно люблю її степ і гори, її небо, схід і захід сонця, пил її доріг. І буду любити до останнього подиху. І хотів би, щоб моє змучене тіло було поховане в рідній землі».

Фінал оповідання емоційно й психологічно точний, змушує замислитися над найважливішою екзистенційною проблемою — проблемою життя і смерті. Він є підтвердженням слів Е. Хемінгуея, поданих в епіграфі: «Людина не для того створена, щоб терпіти поразку. Людину можна знищити, але не можна перемогти». Життя головного героя — історія боротьби проти несправедливості та зла, історія надзвичайно важких, важливих перемог. У фіналі твору, перемагаючи свою безпорадність, герой відчиняє двері й впускає до кімнати світло.

Особливості стилю. Розповідь ведеться від третьої особи, проте більшу частину повісті займають внутрішні монологи героя, спогади Бекира, звертання до сина. Вони набувають сповідального характеру, розкривають душу героя. Є в повісті Т. Халілова розмова Бекира-хлопчика й Бекира-старого: зустріч дитинної сутності людини з дорослою. Проблема двоїстості людської натури виникає зазвичай у межовій ситуації. Герой ніби роздвоюється: Бекир-хлопчик стоїть на шляху самопізнання, Бекир-старий сягнув свого призначення та долі. Зосередженість на спогадах і переживаннях героя дає змогу авторові розширити проблематику повісті до загальнолюдського філософського рівня.

5. Прочитати твір  Таїра Халілова «До останнього подиху».


Тема: Таїр Халілов  "До останнього подиху"

Завдання:
1.Поділіться враженнями від прочитаної повісті.
 2..Прокоментуйте епіграф твору — слова Е. Гемінґвея. З якого твору цей вислів? Що об’єднує твори цих двох письменників? Аргументуйте свою відповідь.
3.Складіть паспорт твору(тема, ідея, складники сюжету, проблематика, герої твору).
4. Складіть порівняльну характеристику образів Бекіра і Сантьяго(Е. Хемінгуей "Старий і море").
5. Визначте риси екзистенціалізму утворі.
6. Пройдіть тест
https://naurok.com.ua/test/ta-r-halilov-do-ostannogo-podihu-213031.html
7. Повторити матеріал , починаючи з теми: «Провідні тенденції художньої літератури другої половини ХХ ст., творчість Е. Хемінгуея."Підготуватися до контрольної роботи. Контрольна робота буде проходити для 11-Б класу 18.05.20., для 11-а класу- 20.05.20.

.Тема: Контрольна робота  з теми: «Людина та пошуки сенсу існування в прозі другої

половини XX ст.», «Література другої половини XX-початку XXI ст.»,

«Сучасна література в юнацькому читанні».

Час на виконання – 45 хвилин. Одразу після виконання надіслати  роботу на Вайбер 098 28 69 220

I.Тестові завдання

Початковий рівень (кожна правильна відповідь-0,5 б.)

1. Сантьяґо більше не снилися ані шторми, ані бійки; коли він засинав, то

часто бачив уві сні:

а) свою дружину; б) левів;

в) велику рибину; г) свою молодість.

2. Сантьяґо, якому довелося протягом трьох днів чимало переживати, відчував до рибини:

а) жаль і повагу;

б) злість і ненависть;

в)  роздратованість;

г)  повну байдужість.

3. Зазначте одну з основних проблем твору Е. Хемінґуея «Старий і море»:

а) взаємини батьків і дітей; б) взаємини людини і природи;

в) крах романтичних ілюзій; г) втрата сенсу життя

4. Художній світ Е. Хемінґуея вирізняють:

а) тема «втраченого покоління»;

б) апокаліптичні настрої, які втілено в картинах криз і катастроф;

в) «герой кодексу», який виявляє мужність і стоїцизм перед силами зла;

г) аскетичність художнього зображення в поєднанні з «сухим, телеграфним»

стилем;

д) дивовижні, схожі на сновидіння сюжети.

5. Свою літературну творчість Ґ. Ґ. Маркес розпочав з:

а) публіцистичних нарисів;

б) малої прози;

в) віршування;

г) драматичного жанру.

6. Що зробила Елісенда, коли ангел промайнув над останніми хатинами:

а) засумувала;

б )засміялась;

в) покликала чоловіка;

 г)полегшено зітхнула.

7. Якого символічного значення набуває фінал оповідання Ґ. Ґ. Маркес

«Стариган із крилами»?

а) Приреченість людей, які не спроможні піднятися над «багном» свого

існування;

б) сподівання на відродження духовності людей;

в) воскресла віра людей у надприродні сили;

г) утвердження добра в людському житті;

д) дивовижні, схожі на сновидіння сюжети.

8.Художній світ Г.Г. Маркеса характеризують:

а) тема морального суду над людством;

б) тема розладу людських взаємин у світі, що перебуває у стані насильства;

 в) тяжіння до умовного, гротескного, фантастичного, різноманітних форм

поетичної символізації;

г ) прагнення відтворити «моделі» національного буття, національної історії.

9.Інтенсивне використання фактів візантійської і поствізантійської

культури, комп’ютера і нелінійної літератури, гіпертексту — це ...

 а) засіб боротьби за читача М. Павича; 

б) особливості творчості П. Зюскінда;

в) новаторство Г. Г. Маркеса;

г) особливості стилю Е. Гемінґвея.

10.Для митців постмодернізму було характерне поєднання  ідейних та естетичних засад культурних епох:

А    Ренесансу і класицизму;

Б     романтизму  і реалізму;

В    античності  і середньовіччя;

Г    всього світового літературного і культурного процесу.

11. У повісті  Таїра Халілова «До останнього подиху» розкриті такі теми: ?

12. Який вислів Таїр Халілов обрав для епіграфа до твору «До останнього подиху»?

ІІ рівень

 13. Вкажіть ознаки "Театру абсурду": ( 1б.)

А. бунт проти здорового глузду;

 Б.творча інтуіція здатна проникнути в таємничість буття;

В. Персонажі нагадують не людей, а маріонеток;

Г. єдність часу, місця, дії.

14 .Постмодернізм — загальна назва окреслених останніми десятиліттями ХХ--п.ХХІ ст. тенденцій у мистецтві, головними рисами яких є ... (1б.)

А.втрата моральних орієнтирів у світі;

Б. поєднання комічного і фантастичного, яке допомагає автору розкрити світ

хаосу;

В. показ сучасного щасливого життя;

Г. показ оптимістичних перспектив;

Д. показ абсурдності життя;

Ж. опис життя як апокаліптичного карнавалу, страшного театру.

15.Особливість сюжету твору М. Павича "Скляний равлик" полягає у тому, що…  (1б.)

А. інтерактивний та нелінійний простір у творі;

Б. оповідання стверджує про можливість  часово-просторових змін;

В. твір побудований у вигляді кросворду;

Г. автор дає змогу читачеві самому обирати послідовність розділів для читання.

16.  Установіть відповідність: (1б.) 

1. повість- притча              а.  «Скляний равлик»

2. оповідання                     б. «Старий і море»

3.роман                                в.  «Стариган із крилами»

4. повість                               г.  «До останнього подиху»

17.  Установіть відповідність: (1б.) 

1. Гюрза                                  а. «Стариган із крилами»

2. панна Хатчепсут                  б. Старий і море»

3. Сантьяго                                 в.»Скляний равлик»

4. Пелайо                                    г. «До останнього подиху»